Постковідний синдром

Постковідний синдром – міф чи небезпечна реальність?

Останнім часом увагу фахівців все більше привертає стан здоров’я осіб, що перехворіли на COVID-19. Як стає відомим, наслідки хвороби можуть бути серйозними та довготривалими. Можливо навіть більш серйозними ніж сам перебіг основної хвороби.

Наразі для характеристики хворобливих станів, викликаних наслідками захворювання на COVID-19, введено вживання терміну – «постковідний синдром».

Що ж таке постковідний синдром?

Постковідний синдром – це небезпечний стан здоров’я людини, який значно знижує якість рівня життя, самостійно впоратись з яким, практично неможливо. Варто зауважити, що перебіг захворювання на COVID-19 вивчено недосконало, а його наслідків – ще менше. Досі тривають дискусії фахівців з цих питань.

За результатами тривалих спостережень доцільно виділити наступну симптоматику постковідного синдрому:

– симптоми порушення загального самопочуття;
– слабкість, втомлюваність ;
– погіршення пам’яті, труднощі концентраціі;
– ускладнення дихання;
– порушення роботи шлунково –кишкового тракту ;
– порушення роботи серцево-судинної системи;
– депресії, панічні атаки;
– збій в роботі органів ендокринної системи.

Які ж органи та системи виявились найбільш вразливими від COVID-19?

Статистичний аналіз звернень осіб зі скаргами на стан здоров’я, що перехворіли на COVID-19, вказує, що найбільш вразливими виявились серцево-судинна, центральна нервова системи та печінка. Але вплив перенесеного захворювання та його наслідки дуже індивідуальні і можуть та мають виявлятися тільки за результатами медичних обстежень.

Тому дуже доцільно в разі виявлення у себе будь-якої із вищевказаних симптом, звертатись за кваліфікованою медичною допомогою. Ці симптоми, що виникли під час або після хвороби і не пов’язані з іншими захворюваннями та тривають більше 12 тижнів отримали назву Long Covid або постковідний синдром.

Long Covid характеризується як мультисимптомний стан з психофізіологічними наслідками, що вимагає реального комплексного підходу до виходу із нього.

Реабілітація може займати досить тривалий час і повинна включати в себе всебічну систему надання допомоги: медикаментозну терапію, психологічний супровід і соціальну адаптацію, а саме:

– заповнення всіх дефіцитних станів організму;
– помірні фізичні навантаження;
– психотерапію;
– лікувальну і дихальну гімнастику;
– за можливістю уникнення стресового перенавантаження.

Турбуйтесь про стан свого організму і він буде вдячний вам добрим самопочуттям, хорошим настроєм та душевним спокоєм.