Іноді, захворівши, ми ніяк не можемо одужати, незважаючи на ретельне дотримання приписів лікаря. Та й хвороба, власне кажучи, цілком могла б оминути нас. Чому ж трапляється так, що ми раптово захворюємо і довго чекаємо на одужання?
Вчені вважають, що спадкова схильність чи сприятливі умови для одужання ще не все. Перебіг хвороби який завжди залежить від лікування. Основну роль грає наш психологічний настрій.
Звичайно, не варто ставитись до свого здоров’я безтурботно. Однак і постійна зацикленість на проблемах здоров’я не принесе користі. Мало того, думаючи певним чином, ми самі своїми думками притягуємо до себе різні болячки. Ми самі програмуємо себе.
Які ж поширені помилки ми робимо під час хвороби?
1. Жаль до себе. Інстинктивно ми прагнемо пошкодувати себе, тому що це згладжує стрес, отриманий від хвороби. Проте жалість зовсім не невинна. Вона не бореться зі стресом, а заганяє його усередину. Це своєрідний глухий кут, здатний призвести до астенічної депресії і внаслідок цього цілком вибити з колії.
Культивуючи жалість, ми заздалегідь прирікаємо себе на поразку боротьби з різними проблемами, зокрема й хворобами. Крім того, жалість схожий на наркотик. Це дуже прив’язливий стан і нічого, крім негативу, воно принести не здатне.
Лікарі вважають, що жаль дуже серйозно розхитує психіку і шкодить нашому здоров’ю. Причому загроза нашому самопочуттю цілком реальна і загрожує вилитися в такі хвороби, як:
• гіпотонія;
• астено-апатичні депресії;
• гастрит, виразки шлунка;
• запаморочення;
• зниження імунітету та загальної опірності організму;
• вегетосудинна дистонія.
Особливо неприпустима жалість під час високої температури та болю у всьому тілі. Це правильна гарантія затягування процесу одужання.
2. Самонавіювання. Тривожно-недовірливим людям взагалі дуже важко одужати. Найбанальніші захворювання, такі як ГРВІ, ангіна та сезонна алергія, вкидають їх у справжню паніку. Постійна безпричинна тривога, життя в умовному способі веде до того, що всі хвороби переносяться такими людьми набагато важче, ніж решта. Встановлено, що навіть від звичайної застуди вони одужують на кілька днів довше, ніж налаштовані оптимістично люди.
У свою чергу, недовірливість викликає розлади вегетативної нервової системи та метеочутливість. Таким чином, виходить замкнене коло.
3. Невіра в медицину. Підозрілі особи з параноїдальними властивостями характеру впевнені в тому, що лікарі щось недомовляють, призначають їм «не ті» ліки, загалом всіляко шкодять їх здоров’ю, замість лікувати. Такі люди відмовляються від традиційної медицини, звертаючись до подекуди вельми сумнівним «народним лікарям». Звісно, застуду народними методами вилікувати цілком реально. А якщо хвороба досить серйозна? Втрачений час може призвести до дуже сумних наслідків.
Як же перестати притягувати до себе хвороби? Достатньо виконувати прості рекомендації:
• Зосередьтеся лише на реальних симптомах. Фантазії тут нічого, крім шкоди, не дадуть.
• Дуже часто виявляється, що думки про хвороби – наслідок відчуття власної непотрібності та підсвідомого бажання привернути до своєї персони увагу оточуючих. Найдієвіший засіб від цього – турбота про інших людей.
• Неприпустимо переносити хвороби інших людей. Чи не приміряйте чужі болячки на себе!
• Сховайте подалі медичні довідники. Інакше Ви ризикуєте виявити у себе симптоми всіх описаних у них хвороб, як це трапилося з героєм повісті Джерома К. Джерома «Троє в човні, крім собаки».
• Ну, а для того, щоб повністю виключити думки про хвороби, які нібито живуть у Вас, вдайтеся до найрадикальнішого засобу: вчасно проходьте планові обстеження.
Лікар – психотерапевт Султанова Лариса Василівна
