У холодні зимові дні під кабінетами отоларингологів (особливо дитячих) не переводяться черги. Закладені вуха, в яких стріляє, шумить та поколює – медична прикмета сезону. Середній отит – найпоширеніша причина ускладнень грипу, ГРЗ, ГРВІ. Вуха в холод варто поберегти з особливою ретельністю, але якщо отит все-таки наздогнав, і на нього знайдеться управа.
Труби горять!
Провокують отити ( запальні процеси у вухах) у дітей та дорослих зазвичай віруси та бактерії. Останнім часом список провокаторів хвороби поповнив популярний аксесуар сучасників – навушники-вкладиші, які можуть порушувати гігієну вушної раковини, травмувати її викликаючи зовнішній отит.
Але у переліку причин розвитку захворювання вони далеко не перші. Найбільш поширений механізм виникнення отиту: на фоні застуди з характерним для неї набряком слизової оболонки дихальних. шляхів. Слиз перекриває євстахієві труби (тонкі парні ходи, що ведуть від середнього вуха – крихітного простору за барабанною перетинкою – до верхньої частини задньої стінки глотки), через що в середньому вусі починає накопичуватися рідина, незабаром вона запалюється – і ось, будь ласка, процес запущений . Ускладнення ГРЗ отитом швидше та частіше виникає у дітей. Справа в тому, що євстахієві труби у малюків зовсім вузькі і розташовані ближче до задньої стінки глотки, ніж у дорослих, тому перехід запалення на вуха трапляється майже моментально.
Для самодіагностики отиту досить злегка натиснути на козелок біля входу у вушну раковину. Різкий біль – ознака запущеного запального процесу. Симптоми отиту у дітей та дорослих схожі, але у дітей вони, як правило, виявляються яскравішими та розвиваються швидше. Класика жанру: хворобливі відчуття у вусі (біль часто буває просто нестерпним, адже скупчення рідини та гною відбувається на маленькому п’ятачку за барабанною перетинкою), із слухового проходу витікає рідина, погіршується слух. У дітей до дорослої картини можуть додатись: висока температура (38 і вище), головний біль, втрата апетиту, порушення сну, дратівливість та примхливість. Збільшення аденоїдів – парних складок лімфоїдної тканини, локалізованих по сусідству з виходами євстахієвих труб – додатковий фактор ризику заробити отит. Збільшені аденоїди в носоглотці перекривають гирло слухової труби і викликають розвиток гострого запального процесу в середньому вусі. Крім того, в середньому вусі може довго перебувати запальний секрет (провокатор секреторного отиту), це призводить до зниження слуху у дитини.
Хто винен і що робити?
Є у отитів додатковий список союзників, які схильні до їх появи. Регулярні поїздки у громадському транспорті, садки-школи-секції – словом, постійне спілкування з широким колом людей у сезон застуд, адже підхопити вірус у колективі – справа секундна. Низький імунітет – ще один фактор ризику. Ось чому хвороба часто псує життя дітям віком від 1 до 12 років – роки становлення імунної системи. Алергіки теж схильні до отитів (особливо в період активності їх улюблених алергенів), адже хронічний алергічний нежить може дати ускладнення на вуха. На руку бактеріям та вірусам, які провокують захворювання, забруднене повітря з домішками тютюнового диму, пилу та смогу.
Іноді отит у легкій формі проходить сам за 2-3 дні, не встигнувши завдати великих неприємностей. Але якщо сильний біль у вусі триває довше доби, супроводжується високою температурою, відділенням рідини та зниженням слуху – варто терміново записатися на прийом до ЛОРу. Реакція батьків на симптоми отиту у дитини має бути блискавичною, особливо якщо дитині ще не виповнилося 3 років. Спалах хронічного отиту – теж не привід зволікати з лікуванням, адже якщо до проблеми ставитися несерйозно, зростає ризик зниження слуху.
Комплекс лікувальних процедур залежить від стану пацієнта, але є стандартний набір заходів допомоги. Як правило, в історіях з отитом призначають знеболювальні препарати: дорослим – відповідний людині анальгетик із гарантованим ефектом. Дітям підійдуть ліки з ібупрофеном у складі за умови суворого дотримання інструкції. І ще один засіб, без якого не обійтися при лікуванні отитів – вушні краплі із протизапальним ефектом. Якщо провокаторами отит визнано бактерії, призначаються антибіотики. У ситуаціях, коли прописаний засіб не працює, ЛОР робить тимпаноцентонтез – прокол барабанної перетинки і бактеріологічний аналіз рідини, що накопичилася за нею. Прицільна діагностика дозволяє з ювелірною точністю підібрати правильний антибактеріологічний препарат. Золоте правило при антибіотикотерапії – доводити курс лікування до кінця: перерване лікування відразу після того, як стане легшим, загрожує переходом хвороби у хронічну форму.
Попереджений – отже, озброєний
Набагато простіше попередити розвиток отиту, ніж потім витрачати здоров’я, час та гроші на його лікування. Для профілактики хвороби достатньо дотримуватися кількох простих правил:
1.Уникати контакту з застудженими людьми, рідше з’являтися в компаніях у сезон застуд, а якщо захворів хтось із домочадців носити захисну маску.
2.Мінімізувати ризик контакту з вірусами: користуватися особистими рушниками та посудом, частіше мити руки, адже одне з улюблених місць дислокації вірусів – дверні ручки.
3.Не курити і не виступати в ролі пасивного курця.
4.Не нехтувати вакцинацією: щеплення від актуальних у цьому сезоні штамів грипу – надійний захист від нападу вірусів. уникнути ускладнень у вигляді отиту.
6.В холоди не мерзнути (особливо берегти від переохолодження ноги, руки і голову), не сидіти на дієтах і не нервувати – правило «трьох» не» допоможе провести зиму без застуд та отитів.
Лікар – отоларинголог Суровцев Костянтин Валерійович
Читайте також:
[…] Отит на ухо наступил […]