Кліщі (Acarina) – дрібні павукоподібні комахи –
налічують близько 20000 видів. Такого розквіту кліщі досягли завдяки своїм мікроскопічно дрібним розмірам (02-04 мм, дуже рідко до 3 мм).
Трохи про кровосисних паразитів наземних хребетних – іксодових кліщах.
Саме вони становлять найбільшу небезпеку у наших краях, оскільки є переносниками багатьох небезпечних захворювань – кліщового енцефаліту, бореліозу, висипного тифу та інші.
Іксодовий кліщ – ємність для крові, з 4 парами ніг і хоботком – шприцем, який глибоко занурюється в шкіру під час харчування.
Повністю насмоктавшись, паразит збільшується у вазі більше ніж у 100 разів, витрачаючи на це до 5-6 днів. При необхідності, кліщі можуть і голодувати – місяцями та роками, завдяки своїй малорухливості та економному витрачанню енергії. Дорослий кліщ за все своє життя не долає і 10 м.
Свою їжу він чекає на узбіччях стежок, доріг, влаштовуючись на кінчику травинки, гілки тощо.
У кліщів немає очей, але дуже розвинений нюх (органи нюху розташовані на останніх члениках передніх ніг).
Якщо поряд проходить тварина, кліщ хапається за нього передніми ногами, а потім починає вибирати місце для укусу. На це йде близько 1 години часу, що дає змогу виявити та видалити його до укусу.
Характерною особливістю зараження бореліозом є кругла червона пляма на місці укусу.
Слід мати на увазі, що ймовірність захворювання на кліщовий енцефаліт, кліщовий бореліоз та інші інфекції, що передаються кліщами, залежить від кількості збудника, що проник при «укусі» кліща (тобто часу, протягом якого кліщ знаходився в стані, що присмоктався) – чим раніше ви видалите паразита, тим краще.
Єдине правильне рішення – витягнути його негайно.
Не витягуйте кліща пальцями – вони надто товсті та незграбні. Допомогти може нитка, яку треба зав’язати у вузол ближче до хоботка.
Кліщ витягується круговими рухами (вигвинчуванням), але не витягуванням. Дуже важливо не розірвати кліща при видаленні, тому що при видаленні головки процес інфікування може продовжитися – вірус присутній у слинних залозах кліща. Якщо головка все-таки відірвалася, витягнути її можна стерильною голкою (як скалку).
Вилученого кліща не треба викидати, краще зберегти його у будь-якому флаконі на ватці, змоченій водою. Фахівці-паразитологи зможуть визначити вид кліща і наскільки він заразний. Це дозволить уникнути непотрібного вживання антибіотиків для профілактики та лікування.
У кожному конкретному випадку Ви можете звернутися до нашого Медичного центру, де отримаєте кваліфіковану допомогу лікаря та вичерпні відповіді на всі питання, що Вас цікавлять.
Автор статті:
Лікар-інфекціоніст вищої категорії
Титовський Станіслав Павлович
