За копрограмою можна оцінити як працює травна система та організм в цілому, виявити захворювання підшлункової залози, шлунка печінки та жовчного міхура, тонкого та товстого кишечника.А також за допомогою аналізу калу можна виявити паразитарні захворювання кишечника (гельмінтози, лямбліоз і т.д).
Кал є кінцевим продуктом перетравлення їжі і формується в процесі проходження їжі через весь травний тракт і тому містить інформацію про роботу всіх органів травлення.
Для результатів дослідження дуже важлива правильна підготовка хворого, правильний збір, зберігання та доставка матеріалу дослідження.
Кал для дослідження збирається після самовільної дефекації в сухий, чистий посуд, бажано використовувати пластмасові баночки з широким горлом. Не можна збирати кал у ємності з вузьким горлом, у картонні та сірникові коробки. Бажано провести дослідження відразу після дефекації, але не пізніше 8-10 годин. Не рекомендується здавати аналіз після прийому масляних клізм, барію, прийому медикаментів, які впливають на перистальтику кишечника, при вживанні вазелінової або касторової олії, після введення в анальний отвір свічок. Також у калі не допустима домішка сечі або менструальної крові.
Для отримання достовірних результатів аналізу необхідна попередня підготовка. Для цього пацієнт повинен перебувати 2-3 дні на певній дієті. Рекомендується вживати овочеве пюре (бажано, картопляне), молочні продукти, каші, невелику кількість фруктів.
Кал збирають на 3-4 добу від початку дієти.
Для проведення дослідження на приховану кровотечупацієнт повинен виключити протягом 3-4 днів м’ясо, рибу, всі види зелених овочів, а також помідори та яйця. Так як ці харчові речовини можуть бути каталізаторами тих реакціях, які застосовуються для виявлення крові.
Розглянемо показники копрологічного дослідження.
Колір. У нормі кал має коричневий колір.
Залежно від харчування забарвлення може змінюватися: молочна дієта надає світліший колір, м’ясна – темніший.
Зелене забарвлення надають рослинні пігменти, що містяться в щавлі, шпинаті та ін. Буряк, чорниця, чорна смородина забарвлюють у чорний або червонуватий колір. Прийняті внутрішньо деякі лікарські препарати, наприклад барій, надають світло-жовтий або білуватий колір, вісмут-чорний, пурген-червоний.
При патологічних процесах забарвлення калу:
сірий або білий “глинистий” – при обтурації (закупорки) жовчних шляхів;
яскраво-жовта – при гострих ентеритах і прийомі внутрішньо антибіотиків;
червоний колір – присутність незміненої крові буває при кровотечах з нижніх відділів кишечника (пухлина, геморой, виразка);
чорний колір «дьогтеподібний» – кровотеча зі шлунка або тонкого кишечника. При деяких інфекційних захворюваннях, наприклад, при черевному тифі, випорожнення мають вигляд горохового супу, при холері – вид рисового відвару.
Консистенція. У нормі у дорослої людини кал досить щільний та оформлений.
Мазевидні випорожнення можуть спостерігатися у разі порушення секреції підшлункової залози та відсутності надходження жовчі.
Кашицеподібне випорожнення буває при порушенні евакуації з товстої кишки, коліті, бродильної диспепсії.
“Овечий кал”, дрібні тверді грудочки – це ознака коліту з запорами.
Пінисті випорожнення характерні для кишкової інфекції та бродильній диспепсії.
Рідкі спостерігаєються при недостатності перетравлення в кишечнику та проносі.
Запах. У нормі випорожнення мають не різкий, характерний каловий запах.
Смердючий запах можливий за порушення секреції підшлункової залози, надходження жовчі, підвищеної секреції залоз товстого кишечника.
Гнильний запах характеризує недостатність шлункового травлення та слабку перистальтику кишечника, гнильну диспепсію, коліт із запором. Кислий запах з’являється при бродильній диспепсії.
Реакція. У нормі випорожнення мають нейтральну або слаболужну реакцію.
Кисла реакція буває при порушенні жовчовиділення та зміні всмоктування в тонкому кишечнику. Різко кисла реакція спостерігається при бродильній диспепсії.
Лужна реакція характерна для порушення травлення в шлунку, запорів, коліту, підвищеної секреторної функції товстої кишки.
Різко лужна – ознака гнильної диспепсії.
М’язові волокна. У нормі їх немає або вони є в невеликій кількості.
Збільшення рівня говорить про недостатність підшлункової залози, зниження секреторної функції шлунка, прискорену перистальтику.
Рослинна клітковина перетравна. У нормі не виявлено.
Виявляється при прискореній евакуації, захворюваннях підшлункової залози, порушенні всмоктування вуглеводів у кишечнику, посиленні процесів бродіння у товстому кишечнику.
Крохмаль. В нормі бути не повинно.
Велика кількість можлива при вживанні дієти з багатим вмістом вуглеводів, при ураженні підшлункової залози, порушенні всмоктування в тонкому кишечнику, прискореної евакуації крохмалю по кишечнику.
Жир нейтральний. В нормі бути не повинно.
Велику кількість відзначають при ураженні підшлункової залози та при прискореній евакуації жиру тонким кишечником.
Жирні кислоти. У нормі не повинні бути присутніми.
Виявляються при порушенні процесів всмоктування через стінку тонкого кишечника, при захворюваннях жовчовидільних систем, при відсутності або нестачі жовчних кислот, що надходять у порожнину кишечника.
Мила. Є в нормі в невеликій кількості.
У великій кількості зустрічаються при застійних явищах у кишечнику, при порушенні всмоктування, запорах.
Кристали. У нормі не виявлено.
Трипельфосфати зустрічаються в калі при гнильних процесах у товстому кишечнику.
Оксалати з’являються при анацидних станах у шлунку та при недостатності шлункової секреції.
Білірубін виявляється при прискореній евакуації з кишківника, при проносах, дисбактеріозі. У нормі може бути у калі новонароджених.
Кристали гематоїдину з’являються в калі при різних кровотечах у травному каналі, можуть бути при вживанні продуктів, багатих кров’ю.
Кристали Шарко-Лейдена виявляються при сенсибілізації організму, при присутності паразитів і найпростіших у кишечнику.
Лейкоцити. У нормі допускається наявність одиничних лейкоцитів. Кількість понад 10 – свідчить про запальний процес у кишечнику, наприклад виразковий коліт або дизентерію.
Еритроцити. У нормі не повинно бути.
Поява їх говорить про кровотечу. Вони виявляються при поліпах та тріщинах прямої кишки, геморої та коліті з виявленнями.
Йодофільна флора. У нормі не виявлено.
Поява її свідчить про порушення всмоктування крохмалю і клітковини, що перетравлюється в тонкому кишечнику, про надходження великої кількості рослинних речовин в товстий кишечник, про посилення бродильних процесів в кишечнику, дисбактеріозі.
Лаборант клінічного відділу Бондарєва Ліана Олександрівна
