Часто міома протікає непомітно, не викликаючи скарг (на ранніх етапах).
Під час проведення онкоогляду міома виявляється у кожної 3-ї жінки після 30 років.
Міома матки (лейоміома, фіброміома) – одне з найпоширеніших захворювань жіночих статевих органів. Це доброякісна гормонозалежна пухлина матки, яка росте у вигляді одного або множинних вузлів.
Виникненню міоми сприяють різні фактори:
-Проведення медичних абортів(особливо у великих термінах),
-хронічні запальні захворювання органів малого тазу (кольпіт, цервіцит, хронічний ендометрит, запалення придатків);
-генетична схильність;
супутня патологія (цукровий діабет, ожиріння, захворювання щитовидної залози , печінки);
-нерегулярна статеве життя (особливо без настання оргазму) та ін.
Залежно від розташування вузла можна виділити: 
– субсерозну міому (росте зовні матки, в порожнину тазу);
– інтрамуральну міому (перебуває у м’язовому шарі);
– підслизову міому (росте в порожнину матки).
Якщо міома активно росте – збільшується матка, виникають ниючі, тягнучі болі внизу живота, у попереку, почуття тяжкості в малому тазі, часте сечовипускання. Порушується менструальний цикл на кшталт нерегулярних маткових кровотеч, що призводить до розвитку анемії. Вузли на ніжці можуть ускладнюватися перекрутом, що викликає гострий біль – знадобиться термінова госпіталізація до стаціонару. Підслизова (субмукозна) міома може бути фактором безплідності, невиношування вагітності.
Дуже часто, на профогляді, миому можна виявити на ранній стадії, коли яскраво виражених скарг ще немає, а зміни вже відбуваються. Жінки можуть не надавати значення вищезгаданим симптомам, і саме на профогляді виявляється міома. Тому регулярне відвідання гінеколога дозволяє вже на ранній стадії виявити міому матки.
Для підтвердження діагнозу необхідно пройти :
– вагінальне УЗДорганів малого тазу;
– обстежити гормональний статус, печінку, щитовидну залозу.
– за необхідності пройти гістероскопію (візуальне обстеження матки за допомогою камери) із взяттям біопсії ендометрію.
– у поодиноких випадках може знадобитися КТ, МРТ, діагностична лапароскопія.
Діагноз “Міома” не повинен лякати, це не вирок. При правильно підібраному лікуванні (що залежить від багатьох факторів) пухлина не дає подальшого зростання і навіть може зменшитися в розмірах.
При неефективності консервативного лікування проводиться хірургічне лікування (зі збереженням матки):
-Лапароскопічне видалення міоматозного вузла;
-видалення вузла під час гістероскопії;
-Емболізація маткових артерій.
При великих розмірах симптомної міоми матки проводиться гістеректомія (повне видалення матки з вузлами).
На закінчення хочу порадити всім жінкам вести здоровий спосіб життя, займатися фізкультурою, харчуватися збалансованою, багатою на мікроелементи і вітаміни їжею, народити першу дитину до 25-ти років, надалі планувати сім’ю – шляхом застосування сучасних гормональних контрацептивів.
І не забувайте регулярно відвідувати свого гінеколога!
Лікар акушер гінеколог Курманська Марина Геннадіївна
