Останнім часом у зв’язку з рекламою протипаразитарних препаратів, які радять приймати профілактично всім, дуже активно обговорюється інформація про гельмінти. І чуючи жахливі історії від знайомих, кожна людина, природно, хвилюється, а чи немає у мене в організмі цих гельмінтів?
Давайте розберемо :
Який вплив надають гельмінти на організм і як це проявляється? Хто може заразитися глистами? Які аналізи виявлять паразитів? І як часто треба перевірятись?
Найчастіше гельмінти виявляються за непрямими ознаками, їхня присутність маскується під різні хвороби. Звичайно кожен вид має свої «відмінні симптоми», але є й загальні ознаки :
Головний біль, слабкість, стомлюваність, запаморочення – це явища інтоксикації, внаслідок отруєння організму продуктами життєдіяльності паразитів.
Проблеми зі шкірою: висипи, кропив’янка, дерматит — алергічна реакція на речовини, що виділяються гельмінтами.
Порушення в роботі шлунково-кишкового тракту: поноси або запори, нудота, іноді блювота, здуття кишечника, болі навколо пупка, свербіж в анальному отворі. Глисти, що у кишечнику , викликають запалення, порушенні всмоктування поживних речовин, іноді навіть механічну закупорку просвіту кишки.
Зниження імунітету — часті застудні захворювання, грибкові ураження шкіри та слизових (кандидоз — молочниця).
Анемія, авітаміноз– деякі види глистів здатні смоктати кров зі стінки кишечника, і тривалий час перебуваючи в організмі, викликають анемію. Поглинають вітаміни та мікроелементи необхідні для нормального процесу кровотворення. Створюють дефіцит поживних речовин в організмі, що призводить до схуднення, порушення вироблення гормонів.
Порушення сну, хронічна втома – речовини, що виділяються гельмінтами, надають токсичну дію на нервову систему. З’являється нервозність, знижується працездатність, можливий розвиток депресії.
Болі в м’язах, суглобах – переміщаючись організмом гельмінти потрапляють у м’язову тканину, ушкоджують її, викликають запалення.
Для виявлення кожного виду гельмінтів існують певні види діагностики, але здебільшого використовується аналіз калу на гельмінти та яйця гельмінтів. Аналіз здається кілька разів, не менше трьох, з інтервалом 2-3 дні. Це зумовлено тим, що паразити, як і будь-які живі організми, проходять стадію дозрівання, розмноження та старості. І щоб виявити їх яйця в калі необхідно застати момент розмноження. Тому для аналізу знадобиться кілька спроб.
Для діагностики тих гельмінтів, які не виділяються з фекаліями, застосовують імуноферментний метод (ІФА), який дозволяє визначити наявність антитіл до паразитів у крові. Чутливість та специфічність цього методу з успіхом використовується для встановлення діагнозу. Здавши кров на аналіз методом ІФА, можна обстежитися на ехінокок, токсокари, трихінели, опісторхи, а також на аскариди та лямблії. Профілактичне обстеження на гельмінти проходять раз на пів року.
Якщо ви відчуваєте якісь симптоми, характерні для присутності гельмінтів в організмі, пройдіть обстеження та зверніть до лікаря інфекціоніста – паразитолога.Не зайвим буде обстеження для тих, у кого є домашні тварини.
Найчастіше, звичайно, глистами заражаються діти. Класичний спосіб потрапляння гельмінтів до організму – це немиті руки. А малюки, як відомо, пізнаючи світ, тягнуть усе до рота. Небезпеку становлять пісочниці та дитячі майданчики, особливо ті, де вигулюють собак або де перебувають бездомні тварини.
Також можна заразитися і від домашнього улюбленця. Заражена тварина, вилизуючи себе, розносить яйця гельмінтів по всій вовні, і вони потрапляють на наші руки, коли ми гладимо своїх вихованців, граємо з ними під час їди. Якщо у квартирі є тварини, Ви повинні особливо ретельно стежити за чистотою приміщення та регулярно проводити тварині дегельмінтизацію у ветеринара.
Зараження гельмінтами відбувається через їжу. Це немите овочі та фрукти, на поверхні яких можуть знаходитися яйця гельмінтів, особливо зелень – тут і частинки землі та важкодоступні місця для миття. Це м’ясо і молоко інфікованих тварин, які не пройшли термічну обробку.
Риба, особливо річкова. Гельмінти можуть перебувати в м’язах і тельбухах, успішно витримують заморожування, сушіння, в’ялення. Знищити їх можна лише достатньою термічною обробкою (прожарювання чи варення).
Дотримання особистої гігієни та гігієни харчування убереже Вас від глистної інвазії.
Але якщо уникнути зараження не вдалося – не треба впадати в паніку. Потрібно вчасно застосувати надійні та безпечні методи лікування. І допоможе в цьому Ваш лікар – не займайтеся самолікуванням!
Лікар – терапевт Нам Лариса Валентинівна
моїй подрузі з м. Миколаєві потрібна консультація ГЕПАТОЛОГА (що знається в інфекційних хвороби печінки) ЇЇ вже лікує інфекціоніст що рекомендує бади дорогі до кінця життя. потрібен лікар з ХОЛІСТИЧНИМ підходом до хворого
Добрий день, наразі центр припинив свою роботу на час воєнного стану, по контакти лікаря зверніться , будь-ласка, на пошту info@valeo.ua