Напевно, у світі немає такої людини, яка б не стикалася хоч би періодично з головним болем. А згідно з даними ВООЗ, такий стан відчували майже половина жителів Землі упродовж останнього року.
Так, це один з найпоширеніших симптомів, що виникає при величезній кількості захворювань. Скажімо, якщо узяти медичний довідник, то як мінімум в половині описів хвороб (особливо інфекційних) серед інших проявів зустрічатиметься головний біль. Та що там медичні довідники. Барвистий опис головного болю зустрічається і в творах класиків світової літератури.
Коли слід обов’язково звернутися до лікаря
Насправді головний біль може бути як банальним скороминущим розладом, при якому можна обійтися без медичної допомоги, так і симптомом серйозних захворювань, коли необхідно терміново звернутися до лікаря і отримувати спеціалізоване (і часто вартісне) лікування. Якщо головний біль є єдиним або основним проявом недуги, то слідує, як мінімум, прийняти по увагу наступні прості правила:
– Правило гостроти. Раптовий сильний головний біль, особливо який супроводжується і іншими симптомами (різке підвищення тиску, слабкість, почуття оніміння на обличчі, в руках, ногах, мова, що заплітається) вимагає негайної лікарської допомоги, оскільки це може бути симптом гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту).
– Правило однієї пігулки. Якщо біль виникає періодично і знімається одноразовим прийомом простого знеболюючого – зазвичай такий біль не вимагає негайної медичної допомоги. Проте якщо біль наростає і одна пігулка, яка раніше знімала больовий напад, вже не допомагає, слід негайно звернутися до лікаря. На жаль, люди в таких випадках часто просто п’ють більше пігулок або переходять на уколи, затягуючи час і зменшуючи можливості лікарів для подальшого адекватного лікування. Ця проблема називається «Головний біль, викликаний надмірним використанням лікарських засобів (ГЛБ)» і, згідно ВООЗ, нею страждають до 7 відсотків жіночого населення.
– Правило якості життя. Якщо головний біль погіршує працездатність (доводиться часто відпрошуватися з роботи, не можна зосередитися, усі думки тільки про біль) або соціальну активність (удома нічого не хочеться робити, нікуди ходити, і знову усі думки про біль), якщо головний біль служить постійним виправданням собі і іншим по різних приводах – обов’язково звернутися до лікаря! Тобто треба запам’ятати просте правило – терпіти біль не можна, треба терміново з’ясувати причину і по можливості на неї впливати.
Що болить?
Розпочнемо з того, що головний біль не є больовим відчуттям самого мозку, оскільки в нім відсутні больові рецептори. У голові можуть хворіти окістя черепа, м’яза, нерви, артерії і вени, підшкірна тканина, очі, носові пазухи і слизова оболонка носоглотки.
Де болить?
Уся голова – частіше причина лихоманка, застуда і інші інфекційні хвороби;
Лоб (обидві сторони над очними ямками) – частіше причина очні захворювання (глаукома), неправильно підібрані окуляри;
Лоб (уся лобова область або посередині) – частіше причина синусити (фронтити), підвищений внутрішньочерепний тиск, менінгіт;
Скроні з обох боків, потилиця – частіше причина судинний головний біль (при гіпертонічному кризі, порушеннях мозкового кровообігу);
Обруч (проходить через лоб, віскі, потилицю) – при головному болю напруги (тензійному болю);
За вухом (з одного боку), скроня – частіше причина стоматологічні проблеми або отит;
Скроня (з одного боку) або половина голови – мігрень.
Механізм болю
Медики виділяють наступні основні механізми виникнення головного болю:
судинний головний біль (спазм або розширення артерій, знижений тонус вен із застоєм венозної крові)
головний біль м’язової напруги (так званий «головний біль тензійного типу»);
ліквородинамічний головний біль (підвищення або пониження внутрішньочерепного тиску);
невралгічний головний біль (запалення або подразнення черепномозкових нервів);
змішаний головний біль (коли діють відразу декілька механізмів)
психалгія (центральний головний біль – виходить при збої нашої протибольової системи прямо в головному мозку).
Причини болю
Усі види головних болів діляться на дві основні групи: первинні і вторинні. До первинних головних болів відносяться ті, які є єдиним або провідним симптомом захворювання. Вторинні головні болі є одним з симптомів іншого захворювання.
Первинні головні болі:
Головний біль тензійного типу (головний біль напруги, ГБН, «каска невротика»). Є найпоширенішим первинним головним болем. Буває епізодичною (менше 15 днів в місяць), нею страждають більше 70% людей в деяких групах населення) і хронічної (впродовж більш ніж 15 днів кожен місяць на протязі не менше чим 6 місяців, страждають 1-3% дорослих людей). Часто починається в підлітковому віці, в основному, серед жінок. Виникає у тих, хто за родом діяльності часто випробовує тривалу м’язову напругу (вимушена поза під час роботи за комп’ютером, водіння автомобіля, незручне положення під час сну) або постійно піддається психоемоційним навантаженням (стресовий біль). Приблизно половина пацієнтів з такими головними болями вказують на стрес, відчуття голоду, незручну позу і надмірне зорове навантаження або на недосипання як причину виникнення головного болю. Цей тип головного болю описується як стискаючий або стискаючий біль, подібний до болю від тугої пов’язки навколо голови, яка іноді поширюється на шию або розпочинається з шиї. Тривалість таких болів може бути від півгодини до тижня, середня тривалість нападу — 4-6 годин.
Мігрень (гемікранія). Найчастіше починається в період статевого дозрівання, а найбільші страждання заподіює людям у віці 35-45 років. Жінкив два рази частіше страждають від мігрені, ніж чоловіки. Для мігрені характерні рецидивуючі напади частенько упродовж усього життя. Цей тип головного болю описується як болі, що повторюються, з одного боку голови, частіше пульсуючого характеру, що тривають близько 4 годин і довше. Як правило, епізоди мігрені повторюються і можуть призводити до запаморочення, нудоти і світлобоязні. Болі посилюються при фізичному навантаженні. Іноді перед початком нападу хворі випробовують дивні запахи або зорові аномалії (ауру) — бачать яскраві кольорові кільця і смуги, або відчувають легке колення по усьому тілу.
Кластерний біль (пучковий, або Хортоновский (гістаміновий) біль). Ці болі вражають приблизно 1% усього населення планети, причому в 80% випадків це чоловіки старше 20 років і які переважно виконують регулярні фізичні навантаження. Цей тип головного болю описується як інтенсивний пульсуючий або свердлячий біль («проколювання ока розжареною спицею») з одного боку голови, як правило — в передній частині, біля ока, триває від 15 хвилин до години і супроводжується почервонінням очей, сльозоточивістю, нежиттю, приливом крові до голови, потом на лобі. Виникає без передвісників, зазвичай в один і той же час доби раз на тиждень, місяць, два і так далі. Іноді досягає такої гостроти, що людина не може ні лежати, ні сидіти, а ходить по кімнаті (на відміну від хворих з мігренню, які намагаються знайти темне, тихе місце і заснути).
Вторинні головні болі (найбільш розповсюджені причини) :
Головний біль, викликаний надмірним використанням лікарських засобів (ГБЛ, абузусний головний біль). Виникає в результаті хронічного і надмірного використання лікарських засобів від головного болю і є найпоширенішим типом вторинного головного болю. Буває такою, що давить, стійкою і часто найбільш сильною при пробудженні. Фактично цей прояв залежності організму від певного лікарського препарату. Крім того, до абузусного головного болю можна віднести біль із-за нестачі кави, коли або чаю. Різка відмова від цих напоїв супроводжується пульсуючими головними болями в скроневих областях, слабкістю, роздратуванням, неуважністю, тривогою, страхом, порушенням сну і нудотою.
Головний біль, викликаний інфекціями. Зазвичай супроводжується температурою і ознобом. При ГРВІ і грипі больові відчуття не занадто сильні, як правило, в скроневій, лобовій частинах або у очей. У хворих проявляються типові симптоми простудних захворювань : кашель, нежить, слабкість. У міру одужання або після прийняття жарознижуючих препаратів хворобливі відчуття знижуються або зникають. При менінгіті (запаленні мозкових оболонок) головний біль гострий, що пульсуючий, такий, що давить на очі, з температурою 37,5 градусів і вище, додатковими симптомами є блювота і неможливість доторкнутися підборіддям до грудей. В цьому випадку хворому потрібно термінову госпіталізацію. Рідше зустрічаються інші інфекційні і бактерійні захворювання, при яких характер головного болю може бути різним, але майже завжди вона супроводжується іншими неврологічними симптомами.
Підвищення артеріального тиску (гіпертонічний криз). Гіпертонія при постійно підвищеному тиску, усупереч поширеній думці, рідко викликає головний біль. Але якщо тиск різко підскочив, більшість людей відчувають головний біль і шум у вухах, мигтіння мушок перед очима, запаморочення, почуття здавленої в потилиці і стук в скронях. Такі симптоми говорять про гіпертонічний криз, що розвивається, який, якщо тиск не понизити, може стати причиною інсульту.
Головний біль при гострих порушеннях мозкового кровообігу (при інсульті, громоподібний головний біль, біль при розриві аневризми). Як правило, відбувається при підвищенні артеріального тиску і атеросклерозі мозкових судин. Головний біль при інсульті часто описують дуже емоційно: «це найстрашніший головний біль, який я коли-небудь випробовував», «у мене в голові неначе щось розірвалося». Поступово до болю можуть приєднатися порушення чутливості і рухів на обличчі і в кінцівках (паралічі і парези), інші неврологічні симптоми, може бути летальний результат.
Посттравматичний головний біль. Виникає при забитті або струсі головного мозку, ушкодженні черепа або шийного відділу хребта, внутрішньочерепній гематомі. Характер і локалізація болю залежать від механізму і тяжкості травми, проте характерне швидке наростання болю.
Головний біль, пов’язаний з патологією носових пазух (синусний головний біль) виникає із-за запалення в області носових пазух (гайморит або фронтит), зазвичай супроводжується набряками слизової оболонки, що вистилає пазухи і носову порожнину, закладеністю носа і нежиттю. Характерні болі в лобній і навколоносовій частині
Головний біль, пов’язаний з підвищеним внутрішньочерепним тиском (лікворною гіпертензією). Може бути дуже сильним і супроводжуватися нудотою, непереносимістю яскравого світла. Як правило, болить уся поверхня голови, іноді і область навколо очей. Болючі відчуття «давлять» або «розпирають». Найчастіше цей вид болю спостерігається у пацієнтів, що коли-небудь перенесли черепномозкові травми, а також після родових травм. У цю ж групу можна віднести і болі, пов’язані з пухлиною мозку, вони зазвичай з’являються вранці і можуть супроводжуватися блювотою, симптоми поступово наростають. Не дивлячись на часті побоювання пацієнтів, пухлина мозку насправді дуже рідкісне захворювання, проте у разі наростання головних болів, особливо якщо вони супроводжуються блювотою і судомами, слід терміново пройти обстеження мозку.
Головний біль, пов’язаний з ураженням трійчастого нерва (неврити, нейропатії, стріляючий лицьовий біль). Зазвичай триває дуже недовго (до декількох секунд), але дуже тяжкий, пекучого характеру, частіше однобічний. Біль виникає у будь-якій ділянці обличчя при жуванні, умиванні, голінні або розмові. Часто біль викликає спазм м’язів обличчя ураженої сторони — больовий тик. Найбільш частою причиною ураження трійчастого нерва є карієс, стоматит, неправильний прикус (тобто проблеми із станом зубної порожнини), а також гайморит і переохолодження.
Токсичний головний біль. Він виникає при отруєннях різними хімікатами або як побічний ефект від прийому лікарських препаратів. Так, наприклад, головний біль часто викликають ліки, що знижують артеріальний тиск, нітрати, психотропні засоби і багато інших речовин. Часткою випадком такого головного болю є всенародно відоме похмілля ; при нім голова болить внаслідок дії оцтового альдегіду – токсичного продукту розпаду етилового спирту, який розширює судини головного мозку і порушує роботу важливого передавача сигналів в головному мозку – серотоніну.
Головний біль при закритокутовій глаукомі (різке підвищення внутрішньоочного тиску). Біль локалізується в області ока і супроводжується іншими симптомами: порушення зору, нудота, блювота, почервоніння ока і розширення зіниці.
Як обстежуватися?
Найчастіше огляд слід розпочинати з прийому невропатолога. Якщо ж у Вас сумніви, до якого доктора звернутися – розпочинайте з терапевта, він визначить вірогідну причину болю і дасть направлення до відповідного фахівця.
На вторинному етапі діагностики зазвичай для виявлення причин головної біль використовують наступні медичні дослідження:
– ультразвукове дослідження великих судин шиї (сонних і хребетних артерій) і голови (транскраніальна доплерографія) виявляє атеросклероз і звуження просвіту судин (стенози), різні проблеми з судинами (аномалії розвитку судин, зміна ходу хребетних артерій в каналі, пов’язані з шийним остеохондрозом), аневризми, патологію внутрішньочерепного кровотоку;
– ЕКГ (електрокардіографія) і ЕхоКГ (ультразвукове дослідження серця) виявляє гіпертонічну хворобу, її стадію і ризик виникнення інсульту;
– Електронейроміографія (ЕМГ) застосовується для діагностики захворювань нейром’язової системи, зокрема запалення або ушкодження трійчастого нерва;
Лабораторні методи досліджень :
визначення ліпідного профілю потрібне для виявлення у пацієнта порушень обміну холестерину і ризику розвитку атеросклерозу, коагулограма – для схильності до тромбоутворення, також за допомогою лабораторних методів можна визначити у пацієнта інфекції і запальні або аутоіммунні захворювання, які також часто призводять до головного болю;
У разі підозри на серйозні причини головного болю (підвищення внутрішньочерепного тиску, пухлина або аневризма мозку, інсульти, виражені деформації шийного відділу хребта і так далі) при необхідності призначають комп’ютерну томографію (КТ) або магнитно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку, електроенцефалографію.
Мирослав Петрович Соболь лікар УЗ-діагностики
Дякую за детальний опис причин видів болю.