Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ, рефлюксна хвороба) – це патологічний стан, при якому відзначаються симптоми або зміни слизової оболонки стравоходу, причина яких – закидання кислого вмісту шлунка в стравохід, в якому є також соляна кислота, фермент пепсин та жовч.
Основний симптом ГЕРХ – печія, проте зустрічаються й інші симптоми – біль за грудиною, порушення ковтання. При ГЕРХ болі пов’язані з нахилом уперед, виникають у положенні лежачи, купіруються прийомом кислотознижувальних засобів. У пацієнтів із нічним рефлюксом можливі симптоми захворювань верхніх дихальних шляхів, бронхіти. Стоматологи часто відзначають ураження зубів у хворих, які страждають на ГЕРХ. Діагноз ставлять на ендоскопічному дослідженні
(за допомогою шлункового зонда).
Що призводить до стравохідного рефлюксу?
Наш стравохід влаштований так, щоб харчова грудка не поверталася у зворотному напрямку. Для цього в місці переходу стравоходу в шлунок існує кілька механізмів – наприклад, кільцеподібне потовщення м’язового шару стравоходу у вигляді своєрідного жому – нижній сфінктер стравоходу. Як тільки їжа потрапила до шлунка – сфінктер надійно стискається. Деякі речовини можуть порушувати цей процес.
До них відносяться:
Кава, куріння, газовані напої, що містять кофеїн, насамперед пепсі та кока-кола; кислі соки – апельсиновий, ананасовий; шоколад, горіхи, смажені продукти; пиво, червоне вино, шампанське.
Деякі лікарські препарати – аспірин, парацетамол, еуфілін (теопек), нітрати та інші засоби.
На виникнення стравохідного рефлюксу впливають і суто механічні причини — нахили тулуба, горизонтальне положення відразу після їжі, підвищення внутрішньочеревного тиску внаслідок напруження або збільшення жирового прошарку на животі.
Існує і анатомічна причина закидання кислоти в стравохід – так звана діафрагмальна грижа стравоходу. У нормі місце переходу стравоходу в шлунок проходить через отвір діафрагми. Іноді з різних анатомічних особливостей верхня частина шлунка хіба що випинається з діафрагмального отвори за стравоходом у грудну порожнину, створюючи в такий спосіб проблеми природного транспорту їжі.
Отже, ось перед нами збірний портрет пацієнта з ГЕРХ: володар вгодованого «черевця», любитель смачно поїсти, особливо на ніч, сидячи у зручному кріслі, запити їжу газованим напоєм, пивом або вином, що протягом дня «перекушує» кавою та цигарками. Пересувається на авто, після вечері одразу валиться в ліжко.
Звичайно ж, це дуже перебільшений портрет, але, здається, кожен з пацієнтів ГЕРХ знайде у себе пару-трійку перелічених вище ознак.
Чим небезпечна ГЕРХ і до чого вона призводить?
ГЕРХ – не смертельне, але досить серйозне захворювання, від якого не варто відмахуватися, час від часу знімаючи печію широко розрекламованими засобами. Варто зауважити, що у США та країнах Європи ГЕРХ визнана проблемою сучасної медицини, її поширеність стрімко зростає, що пов’язують із тенденцією населення розвинених країн до ожиріння, гіподинамії, стресів та неправильного харчування. До речі, країни третього світу із захворюваності на ГЕРХ «плетуться наприкінці», чому сприяють активні фізичні навантаження, рослинна їжа, відсутність харчових надмірностей.
З чого почати, якщо Вам виставлений діагноз ГЕРХ?
У лікуванні ГЕРХ важливе місце приділяється зміні стилю життя пацієнта. Адже на безліч факторів, що спричиняють рефлюкс, пацієнт може впливати самостійно.
Отже, зміна стилю життя.
Корекція маси тіла. Приведіть в норму вагу, особливу увагу на обсяг талії. У чоловіків – до 96 см, у жінок – до 82см. Повні люди іноді намагаються приховати відсутність талії шляхом надмірного затягування поясного ременя, що призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску і розвитку рефлюксу (як і носіння одягу, що занадто обтягує).
Дієта. Необхідно припинити прийом продуктів, що індукують рефлюкс (жирної їжі, шоколаду та надмірної кількості алкоголю, цибулі та часнику, кави, газовані напої, особливо різні види кіл, червоне вино).
Їжте невеликими порціями до 5 разів на добу, не запивайте їжу напоями, а зачекайте близько 30-60 хвилин після їди.
Після їжі бажано не приймати горизонтальне положення та не працювати в нахил. Останній прийом їжі має бути за 3 години до сну.
Куріння – фактор, що сприяє ГЕРХ в результаті, як розслаблення сфінктера, так і зменшення слиновиділення.
У лікуванні ГЕРХ використовують Антациди – обволікаючі речовини, що тимчасово нейтралізують кислотність шлунка і захищають слизову від кислотної агресії. Варто зауважити, що старий спосіб «гасити» кислотність прийомом соди не лише малоефективний, а й шкідливий. Сучасні антациди – альмагель, маалокс, фосфалюгель, гавіскон та інші – можуть застосовуватися тільки як засіб короткочасного контролю симптомів, що виникли, як правило, після порушення дієти або фізичних вправ та особам з рідкісними (не більше 4х на місяць) епізодами печії. Вони не годяться як єдині засоби лікування при завзятому перебігу хвороби.
Лікар – гастроентеролог Баранов Денис Вікторович
