Диагностика

Консультации специалистов

Лабораторные исследования

Віруси Епштейна-Бара – хто вони?

Терапия  /  21 Июнь, 2016

Це питання часто виникає при різних хворобливих станах з неясною причиною. Немотивована слабість, зниження працездатності, субфебрильна температура, збільшення лімфовузлів, порушений сон — є ознаками значної кількості захворювань. Вірус Епштейна-Бара (ВЕБ ) може бути причиною подібних змін в самопочутті, викликаючи численні, досить неприємні, а іноді прогностично серйозні хвороби.

Вперше ВЕБ виявили британські вчені М.Епштейн та І.Барр в клітинах злоякісної пухлини — лімфоми Беркіта.
Надалі була доведена причетність ВЕБ до: інфекційного мононуклеозу, синдрому хронічної втоми, гепатиту, розсіяного склерозу, імунної недостатності, лімфогрануломатозу та інших захворювань.

ВЕБ відноситься до групи герпес-вірусів ( 4 тип ), і як інші герпетичні віруси, дуже поширений в людській популяції. Зараження відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом, часто — при поцілунках — існує назва – “ хвороба наречених”. Можливий статевий шлях зараження, а також від матері до плоду. Діти заражаються через іграшки, досить часто — через поцілунки батьків та родичів. Контагіозність помірна (можливо, через низьку концентрацію ВЕБ в слині).

Хронічна активна ВЕБ-інфекція має тривалий рецидивуючий перебіг, часто спостерігається субфебрильна температура, збільшення лімфовузлів, печінки та селезінки. Хворих турбує слабкість, пітливість, болі в м’язах та суглобах, шкірні висипання, кашель,дискомфорт у горлі, відчуття важкості у правому підребер’ї, головні болі, запаморочення, емоційна лабільність, порушення сну, зниження пам’яті, депресивні розлади.
Досить часто захворювання протікає в стертій формі, але в осіб з вираженою імунною недостатністю можливо виникнення генералізованих форм з ураженням центральної та периферичної нервової систем (менінгіти, енцефаліти, полірадикулоневрити) , а також внутрішніх органів ( міокардиту, нефриту, гепатиту).

Діагностика хронічної ВЕБ-інфекції досить складна, бо вищенаведені ознаки можуть спостерігатиcя і при інших захворюваннях — токсоплазмозі, цитомегаловірусній інфекції, хронічних гепатитах т. ін. Потрібно лабораторне підтвердження — виявлення специфічних антитіл та самого вірусу в різних біологічних матеріалах — слині, сироватці крові тощо. Іноді необхідно провести дослідження різних матеріалів в динаміці. Оцінку отриманих результатів може провести лише лікар, який , при необхідності, призначить лікування, яке включає препарати інтерферону, противірусні медикаменти, імуноглобуліни, імуномодулятори т ін.

Лікар – інфекціоністТитовський Станіслав Павлович